Всі новини
    • ​Музейна енергетика: на столичній ТЕЦ-5 працює унікальна експозиція КИЇВЕНЕРГО

      12 жовтня 2017
      15:38
    • В музейних залах зібрана уся історія української енергетики: від дерев'яних труб і дореволюційних лічильників до макетів надсучасного обладнання. Філіал музею Київенерго діє в приміщенні столичної ТЕЦ-5, і відкрився в оновленому вигляді лише цього року. Перші екскурсії для відвідувачів почалися в лютому цього року.

      А в кінці лютого у філіалі музею на ТЕЦ-5 відбулося відкриття музею КИЇВЕНЕРГО за участю генерального директора компанії та представників усіх підрозділів і керівництва ДТЕК (загалом біля 100 осіб) .

      «Зазвичай групам демонструють роботу ТЕЦ, а вже потім ведуть до мене, так би мовити, доповнити враження екскурсом в історію енергетики», - говорить Володимир Олександрович.

      Паровий прорив і тепловізор – «динозавр»

      Володимир Циганенко знову повертається до макету діючого котла. «Це зараз він найзвичайнісінький. А в 30-ті роки це був справжній прорив», говорить він.

      І пояснює: справа в тому, що тоді котли були або з горизонтальною поверхнею нагріву теплоносія , або зі встановленою під кутом 15-20 градусів. Зазвичай – з температурою пари 200 градусів і на 12 атмосфер. Випускник КПІ Євген Іванович Ромм запропонував свій варіант – котел з вертикальною нагрівальною поверхнею на 35 атмосфер и 305 градусів Цельсія пари. Поїхав зі своїм винаходом у Ленінград, запропонував побудувати експериментальний зразок і протестувати його. Там відмовилися – злякалися, що конструкція не витримає й злетить в повітря. Відмовили і в Москві. Тоді Ромм повернувся до Києва й випробував свій винахід біля старої котельні в Київському політехнічному інституті. І все спрацювало ідеально. Вже потім котел запустили на Київській КРЕС, що тоді розміщувалася на Рибальському півострові. Побачивши результати, технічний комітет в Москві видав циркуляр – ставити такі котли на станції по всьому СРСР.

      Володимир Циганенко може говорити про кожен зі своїх 130 виставлених в музеї на столичній ТЕЦ-5 експонатів годинами. Сухі технічні характеристики перемежовує живими історіями. Так що навіть якщо ви – гуманітарій за освітою та стилем життя, мимоволі починаєте розуміти й поважати сувору магію фізики.

      «А ось тепловізор (показує на великий недолугий агрегат, що чимось нагадує місяцехід). Він випущений у 80-х роках минулого століття. Знаходився в експлуатації до 2012 року. Їх всього було чотири по всьому Союзу, й один в КИЇВЕНЕРГО виділили. Спеціалісти, що працювали з ним, вважалися справжньою інтелектуальною елітою й коштували недешево. В той же час на Заході тоді вже користувалися ручним тепловізором, що поміщався в долоню. Так що це свого роду пам'ятник тодішньої відсталості нашої енергетики», - жартує Володимир Циганенко.

      Енергетика в деталях

      Чого тільки немає у музеї - починаючи від дротів різного діаметру й електролічильників (є навіть дореволюційні) й закінчуючи макетами сучасного обладнання теплових та електростанцій (приміром, встановлена в 2015 на ТЕЦ-5 сучасна Комплектна розподільча елегазова установка 330 кВ, підвищила надійність електропостачання столиці).

      Володимир Циганенко збирає ці експонати ще з 2001г. Їх пошук – то окрема історія, яку також можна слухати годинами.

      Приміром, знаменитий макет котла із Чернігівської ТЕЦ свого часу робили спеціально для тодішнього президента Леоніла Кучми.


      "Він проїжджав повз ТЕЦ, а хтось із супроводжуючих сказав: так, мов, і так, все ми виробляємо, та лише не енергетичні котли для станцій. Кучма зацікавився, що ж там за таке складне обладнання, і вирішив заїхати на ТЕЦ. Директор станції Юрій Іванович Коляда отримав завдання – зробити спеціально для президента макет енергетичного котла, так би мовити, для вивчення ситуації. Зробили про всяк випадок аж два – по $15 тис. кожен. Один поїхав у Київ, а інший - директор ТЕЦ поставив у своєму кабінеті, де я його й побачив. І відразу зрозумів – без нього не піду», - згадує Володимир Циганенко.

      До речі, котлів у нас до цього часу так і не виробляють. По –перше, немає ринку збуту, щоб будувати окремий завод котлів. По-друге, виробництво потребує особливих технологій. Так як обладнання експлуатується в надважких умовах (температури пари перевищує 560 градусів, а тиск досягає 265 атмосфер), недотримання технологій чи використання «неякісних» матеріалів може закінчитися аварією. Володимир Циганенко навіть привіз із Трипільської ТЕС шматки понівечених поверхонь нагріву теплоносія, як доказ дикої сили неконтрольованого пару, що з легкістю мне метал, наче папір. Володимир Олександрович, як ніхто, добре знає, якою буває неконтрольована енергетика. Адже саме він, згідно заявки, давав дозвіл на зупинку у поточний ремонт 4 енергоблоку Чорнобильської АЕС у далекому 1986 р. (тоді працював Диспетчером енергосистеми КИЇВЕНЕРГО).

      Та зазвичай відвідувачі про аварії не питають. Школярі з цікавістю розглядають техніку, дорослі – задають найрізноманітніші питання. Часто навіть ті, що не мають стосунку до енергетики. «Колись група студентів попросила пояснити як у квартири потрапляє вода. Довелося прочитати їм міні-лекцію», - згадує Володимир Циганенко. Він завжди дуже радий відвідувачам. А потрапити в музей може кожен, треба лише взяти з собою паспорт та виписати пропуск на прохідній – все таки режимний об'єкт.

      Та за ці невеликі зусилля ви отримаєте винагороду: сотня експонатів, серед яких є і по справжньому унікальні, чудовий екскурс у минуле енергетики, і, до речі, не лише української, а й світової.

      «Такого музею як у нас немає не лише на пострадянському просторі, а й у Європі, а, може, й у світі», - з гордістю говорить Володимир Циганенко.

      До речі, Володимир Циганенко, разом із програмістами, створили віртуальний Сайт-музей, який він веде уже 16 років, у якому діє 7 розділів і 165 підрозділів. Про енергетику Світу, України, КИЇВЕНЕРГО можна взнати майже все. «Побродити» його розділами працівникам ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" та ДТЕК можна за посиланням.

    Теплопостачання